Ципрофарм Декс кап. вушні сусп. фл. 7,5мл

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії. Ці вушні краплі містять протимікробне засіб класу фторхінолонів – ципрофлоксацин. Зазвичай чутливі види мікроорганізмів при гострому середньому отіті при шунті барабанної перетинки: аеробні грампозитивні мікроорганізми (Staphylococcus aureus (чутливі до метициліну), Streptococcus pneumoniae), аеробні грамнегативні мікроорганізми aeruginosa). Види, для яких набута резистентність може бути проблематичною: аеробні грампозитивні мікроорганізми (Staphylococcus aureus (резистентні до метициліну)).

Зазвичай чутливі види мікроорганізмів при гострому зовнішньому отиті: аеробні грампозитивні мікроорганізми (Staphylococcus aureus (чутливі до метициліну); аеробні грамнегативні мікроорганізми (Pseudomonas aeruginosa).

встановлений. Однак відомо, що глюкокортикостероїди зв'язуються з рецепторами в цитоплазмі, здійснюють транслокацію в ядро ​​з подальшим зв'язуванням з кортикостероїдчутливими елементами на кортикостероїдчутливих генах. разів сильніше, ніж у гідрокортизону. Фармакокінетика. Ципрофлоксацин. Всмоктування. мг вушних крапель, суспензії у пацієнтів дитячого віку. Після закапування по 4 краплі в кожне вухо (еквівалентно 0,84 мг дози ципрофлоксацину) C _max ципрофлоксацину досягалися протягом 1 год і були в діапазоні від менш ніж 0,50 нг/мл до 3,45 нг /мл із середнім значенням C _max = 1,33 нг/мл. Після досягнення C _max виведення ципрофлоксацину з плазми відбувається з періодом напіврозпаду ≈3 год, який є аналогічним такому показнику у дорослих після пероральної дози.

Розподіл. Дослідження на тваринах свідчать, що ципрофлоксацин розподіляється по всіх основних органах та тканинах. Найвищі концентрації, як правило, досягаються в печінці та нирках. Низькі концентрації відзначаються в мозку, жирі та кістках.Підвищення дози призводить до пропорційних підвищення концентрації у тканинах. Розподіл та елімінація радіоактивності подібні після одноразових та багаторазових доз. Ципрофлоксацин не зв'язується екстенсивно з білками плазми.

Ципрофлоксацин виділявся з молоком у тварин у період лактації. Присутність радіоактивності в молоці пов'язана насамперед із наявністю незміненого вихідного препарату. Вагітним тваринам вводили ¹⁴ C-ципрофлоксацин, радіоактивність розподілялася на плід, але її рівень був з нижчим вмістом, ніж спостерігався в плазмі крові матері.

Біотрансформація. Метаболізм ципрофлоксацину схожий у тварин та людини. Ципрофлоксацин неекстенсивно метаболізується та виводиться, головним чином, із сечею у незміненому вигляді. Метаболізм призводить до появи метаболітів із значно меншою мікробіологічною активністю, ніж у вихідного препарату. У дослідженнях in vitro у тварин і мікросомах печінки людини ципрофлоксацин пригнічував біотрансформацію за допомогою CYP 1A і CYP 3A. Взаємодії між лікарськими засобами були продемонстровані для декількох специфічних препаратів після спільного застосування з ципрофлоксацином внутрішньовенно та перорально. Деякі з цих взаємодій були пов'язані зі здатністю ципрофлоксацину пригнічувати біотрансформації, що відбуваються за участю ізоферментів CYP IA та CYP 3A.

Елімінація. Ципрофлоксацин виводиться із сечею, калом та жовчю. У тварин після внутрішньовенного застосування 51% дози визначається в сечі і 47% - у калі. У тварин та людини екскреція – основний шлях елімінації. Суттєвої ентерогепатичної циркуляції у тварин не наголошувалося.

Діти. Після одноразового закапування по 4 краплі в обидва вуха (8 крапель) у дітей середнє значення C _max у плазмі крові ципрофлоксацину становила 1,33±0,96 нг/мл. Після цього концентрація ципрофлоксацину знизилася та не підлягала кількісному визначенню (0,50 нг/мл) через 6 годин після введення дози, що вказує на низький системний вплив. Середнє значення C_max ципрофлоксацину (1,33 нг/мл) у ≈570 разів менше, ніж середнє значення C_max = 760 нг/мл, про яке повідомляли після застосування терапевтичної пероральної дози ципрофлоксацину 250 мг у дорослих досліджуваних. Середнє значення T _½ ципрофлоксацину становило ≈3 год, що є аналогічним до такого показника у дорослих після прийому пероральної дози. Системний вплив ципрофлоксацину, що спостерігався в клінічних дослідженнях після місцевого застосування у вуха, є максимальним у дітей із гострим середнім отитом при шунті барабанної перетинки через наявність шунту барабанної перетинки без отореї. Не очікується, що системний вплив ципрофлоксацину у хворих на гострий зовнішній отит після місцевого вушного застосування буде вищим,ніж у хворих дітей із шунтом барабанної перетинки через низьку біодоступність місцевих препаратів через неушкоджену барабанну перетинку.

Дексаметазон.

Всмоктування. Рівні дексаметазону в плазмі дуже низькі після місцевого застосування до вух дози комбінованого препарату 3 мг/1 мг вушних крапель, суспензії, для пацієнтів дитячого віку. Після закапування по 4 краплі в кожне вухо (еквівалентно 0,28 мг дози дексаметазону) C _max дексаметазону досягалися протягом 1 год із середнім значенням C_max 0,09 нг/мл . Після досягнення C _max виведення дексаметазону з плазми відбувається з періодом напіврозпаду ≈4 год, що є аналогічним такому показнику у дорослих після пероральної дози.

Розподіл. Середній обсяг розподілу людини від 0,576 до 1,15 л/кг. У тварин кортикостероїди розподіляються в м'язи, печінку, шкіру, кишечник і нирки. У щурів дексаметазон проникає через плаценту, але рівні у плазмі крові у плода нижчі від материнських рівнів. Дексаметазон також проникає у грудне молоко, але у незначній кількості. Приблизно 77-84% дексаметазону зв'язується з альбуміном плазми.

Біотрансформація. Основний спосіб виведення дексаметазону – метаболізм у печінці. Близько 60% дози у людини визначається у сечі у вигляді 6-(β)-гідроксидексаметазону, при цьому 6-(β)-гідрокси-20-дигідроксиметазон також вважається важливим метаболітом, що виявляється у сечі. Вихідний дексаметазон у сечі не було виявлено. Основний ізофермент Р450, відповідальний за біотрансформацію дексаметазону, - CYP 3A4. Кліренс дексаметазону у людини становить 0,111–0,225 л/год/кг, кінцевий T _½ — 3–4,7 год. Метаболізм дексаметазону індукується протисудомними засобами і пригнічується ізоніазидом і потужним інгібітором Р4.

Діти. Після одноразового закапування по 4 краплі в обидва вуха (8 крапель) у дітей середнє значення C_max дексаметазону в плазмі крові становило 0,90±1,04 нг/мл. Після цього концентрація дексаметазону знижується та не підлягає кількісному визначенню (0,05 нг/мл) через 6 годин після введення дози, що вказує на низький системний вплив. Середнє значення C _max дексаметазону (0,90 нг/мл) у ≈8,8 рази менше, ніж середнє значення C_max = 7,9 нг/мл, про яке повідомлялося після пероральної дози дексаметазону 0,5 мг у дорослих досліджуваних. Середнє значення T _½ дексаметазону становило ≈4 год, що є аналогічним до такого показника у дорослих після прийому пероральної дози. Системний вплив дексаметазону, який спостерігався у клінічних дослідженнях після місцевого застосування у вуха, є максимальним у дітей із гострим середнім отитом при шунті барабанної перетинки через наявність шунту барабанної перетинки без отореї. Не очікується,що системний вплив дексаметазону у хворих на гострий зовнішній отит після місцевого застосування у вуха буде вищим, ніж у хворих дітей з шунтом барабанної перетинки у зв'язку з низькою біодоступністю місцевих препаратів через неушкоджену барабанну перетинку.

Показання

Ципрофарм декс показаний для лікування наступних інфекцій у дорослих та дітей, викликаних штамами чутливих мікроорганізмів (див. фармакодинаміка):

• гострий середній отит при шунт барабанної перетинки;
• гострий зовнішній отит.

Застосування

Дорослі: 4 краплі в зовнішній слуховий прохід ураженого вуха (вух) 2 рази на добу протягом 7 днів.

Діти: Була продемонстрована ефективність та безпека застосування цього препарату у дітей з 6 місяців для лікування гострого середнього отиту при шунті барабанної перетинки та з 1 року для лікування гострого зовнішнього отиту (див. розділ «Діти» для застосування у дітей дітей віком до 6 місяців при гострому середньому отиті при шунті барабанної перетинки та у дітей до 1 року при гострому зовнішньому отиті). Ципрофарм Декс може бути використаний у тій же дозі, що й для дорослих.

Пацієнти похилого віку. Загалом не відзначали різниці у безпеці чи ефективності препарату при застосуванні у літніх пацієнтів та дорослих пацієнтів молодшого віку.

Пацієнти з порушенням функції нирок та печінки. Печінкова або ниркова недостатність (слабко або помірно виражені) не змінюють фармакокінетику ципрофлоксацину або дексаметазону після системного застосування.

Після місцевого застосування вушних крапель Ципрофарм Декс у вуха невелике підвищення плазмової концентрації ципрофлоксацину та дексаметазону можливе у пацієнтів з тяжкою нирковою або печінковою недостатністю. Однак, оскільки системний вплив ципрофлоксацину або дексаметазону низький після місцевого застосування у вуха, будь-яке підвищення системної концентрації внаслідок ниркової або печінкової дисфункції буде як і раніше значно нижчим від концентрацій у плазмі, які добре переносяться дітьми та дорослими після перорального або внутрішньовенного застосування. рекомендованих дозах.

Пацієнтам з порушенням функції нирок або печінки добір дози не потрібен.

Спосіб застосування. Тільки для місцевого застосування у вуха.

Слід проінструктувати пацієнтів про необхідність перед застосуванням енергійно струшувати флакон. Суспензію слід нагріти, тримаючи флакон у руці протягом декількох хвилин, щоб уникнути запаморочення, яке може виникнути внаслідок закопування холодної суспензії. Пацієнт повинен лежати ураженим вухом, краплі слід закопувати, відтягнувши вушну раковину. Пацієнтам із гострим середнім отитом із шунтом барабанної перетинки слід 5 разів натиснути на козелок усередину для полегшення проникнення краплі у середнє вухо.Таке положення повинне зберігатися близько 5 хв для полегшення проникнення крапель у вухо. При необхідності повторити протилежне вухо.

Щоб попередити забруднення наконечника та обмежити ризик проникнення бактерій, необхідно бути обережним і не торкатися вушної раковини або зовнішнього слухового проходу і прилеглих ділянок, або інших поверхонь наконечником флакона. Під час зберігання флакон має бути щільно закритим.

Протипоказання

Гіперчутливість до ципрофлоксацину, інших хінолонів, дексаметазону або до будь-якої з допоміжних речовин, що входять до складу препарату; вірусні (наприклад вітряна віспа, простий герпес) та грибкові інфекції вуха.

Побічні ефекти

Інфекції та інвазії: кандидоз.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку нервової системи: парестезії (дзвін у вухах), запаморочення, головний біль, плач.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату: біль у вухах, дискомфорт у вухах, приглухуватість, шум у вухах, оторея, вушні пробки, свербіж у вусі, грибкові інфекції вуха, залишок препарату, набряк вуха.

З боку судин: гіперемія.

З боку травного тракту: блювання, дисгевзія.

З боку шкіри та підшкірної тканини: ексфоліація шкіри, еритематозний висип.

Загальні розлади та порушення в місці введення: обструкція шунту барабанної перетинки, дратівливість, стомлюваність.

Серйозні, іноді летальні реакції гіперчутливості (анафілаксія), деякі з яких виникали після першої дози, спостерігали у пацієнтів, які отримують системні хінолони.

Деякі реакції супроводжувалися серцево-судинною недостатністю, втратою свідомості, ангіоневротичним набряком (включаючи набряк гортані, глотки або обличчя), обструкцією дихальних шляхів, задишкою, кропив'янкою та свербінням.

Спостерігався розвиток вторинної інфекції після застосування комбінації кортикостероїдів та протимікробних засобів.

У пацієнтів, які отримували системні фторхінолони, спостерігалися розриви сухожилля плеча, кисті, ахілового сухожилля або інших сухожиль, які потребують хірургічного відновлення або призводять до тривалої непрацездатності. Дослідження та постмаркетинговий досвід застосування системних фторхінолонів свідчать, що ризик виникнення таких розривів може підвищуватися у пацієнтів, які отримують ГКС, особливо у хворих похилого віку та при великому навантаженні на сухожилля, включаючи ахілове сухожилля. Дані клінічних досліджень та постмаркетингового застосування не продемонстрували чіткого зв'язку між застосуванням ципрофлоксацину у вухах та порушеннями опорно-рухової системи та сполучної тканини.

Особливості застосування

Цей лікарський засіб призначений лише для застосування у вуха. воно не показане для застосування у вічі, використання у вигляді інгаляцій або ін'єкцій.

Якщо оторея зберігається після повного курсу терапії або якщо ≥2 епізодів отореї виникли протягом 6 місяців, рекомендується подальше обстеження для виключення основного захворювання (холестеатоми, стороннього тіла або пухлини).

Як і при застосуванні інших антибіотиків, тривале лікування цим препаратом може призводити до підвищеного зростання нечутливих організмів, включаючи бактеріальні штами, дріжджі та гриби. У разі суперінфекції слід припинити застосування препарату та розпочати відповідну терапію. Якщо після 1 тижня лікування зберігаються деякі симптоми, рекомендується подальша оцінка для перегляду діагнозу та лікування.

Про серйозні, іноді летальні реакції гіперчутливості (анафілаксія), деякі з яких виникали після першої дози, повідомлялося у пацієнтів, які отримують системні хінолони. Деякі реакції супроводжувалися серцево-судинною недостатністю, втратою свідомості, ангіоневротичним набряком (включаючи набряк гортані, глотки або обличчя), обструкцією дихальних шляхів, задишкою, кропив'янкою та свербінням. Лікування препаратом слід припинити при першій появі висипу на шкірі або інших ознак гіперчутливості. Серйозні гострі реакції гіперчутливості можуть вимагати негайного надання невідкладної допомоги. Слід застосовувати кисень та забезпечувати прохідність дихальних шляхів за клінічними показаннями. При застосуванні системних фторхінолонів, включаючи ципрофлоксацин, можливе запалення та розрив сухожиль, особливо у пацієнтів похилого віку та у тих, хто отримує ГКС. Лікування препаратом Ципрофарм Декс слід припинити за перших ознак запалення сухожиль.

глюкокортикостероїди можуть зменшувати опірність і обумовлювати виникнення бактеріальних, вірусних, грибкових інфекцій або маскувати клінічні ознаки інфекції, перешкоджаючи виявленню неефективності антибіотиків, або пригнічувати реакції підвищеної чутливості до компонентів препарату.

Цей препарат містить хлорид бензалконію, який викликає подразнення і може спричинити шкірні реакції.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Вагітність. Оскільки не проводилися дослідження комбінації ципрофлоксацину та дексаметазону на тваринах або добре контрольовані дослідження за участю вагітних, Ципрофарм Декс не слід застосовувати під час вагітності. Призначення цих препаратів можливе лише у тому випадку, якщо потенційна користь для вагітної виправдовує потенційний ризик для плода.

Лактація. Ципрофлоксацин та кортикостероїд проникають у грудне молоко після перорального застосування. Невідомо, чи місцеве застосування препарату може викликати системну абсорбцію,достатню для появи визначуваних кількостей препарату в грудному молоці. Не можна виключати і ризик для немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні. Слід з обережністю застосовувати даний препарат у тих, хто годує грудьми.

Фертильність. Немає даних про вплив препарату Ципрофарм Декс на фертильність людини. Дослідження на тваринах щодо застосування топічних дермальних препаратів свідчать про вплив на чоловічі статеві органи при тривалому застосуванні дексаметазону у високих дозах. Репродуктивні дослідження, проведені на тваринах у дозах, що у 6 разів перевищують звичайну добову дозу для людини при пероральному застосуванні, не виявили доказів порушення фертильності.

Діти. Безпека та ефективність препарату Ципрофарм Декс не встановлені при застосуванні у дітей віком до 6 місяців при гострому середньому отіті з шунтом барабанної перетинки та у дітей віком до 1 року з гострим зовнішнім отитом. За виняткових обставин Ципрофарм Декс можна застосовувати у цієї групи пацієнтів після дуже ретельної оцінки лікарем користі та ризику з урахуванням того, що клінічний досвід недостатній.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами.

Ципрофарм Декс не впливає або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами (див. Побічні ефекти).

Взаємодія

Не проводили досліджень лікарських взаємодій препарату.

Після місцевого застосування препарату у вуха у дітей із шунтом барабанної перетинки відзначали низькі концентрації в плазмі ципрофлоксацину (≥0,50 нг/мл) та дексаметазону (≥0,05 нг/мл) через 6 годин після введення дози. Зроблено висновок про малоймовірність клінічно значущих фармакокінетичних лікарських взаємодій ципрофлоксацину або дексаметазону за допомогою зв'язування білка або за участю метаболізму P450 з супутніми препаратами після місцевого застосування у вуха.

Проте було показано, що системне застосування деяких хінолонів посилює ефект перорального антикоагулянту варфарину та його похідних, викликає транзиторні підвищення креатиніну в плазмі крові у хворих, які одночасно приймають циклоспорин.

Було продемонстровано, що застосування ципрофлоксацину внутрішньо інгібує ізоферменти CYP 1A2 та CYP 3A4 та змінює метаболізм метилксантину (кофеїн, теофілін). Після місцевого застосування у вухах концентрації ципрофлоксацину в плазмі низькі і малоймовірно, що взаємодія за участю метаболізму P450 із супутнім препаратом призведе до клінічно значущих змін рівнів метилксантину в плазмі крові.

Передозування

Передозування при місцевому застосуванні малоймовірне. проте проковтування препарату ціпрофарм декс,внаслідок чого може виникнути передозування, або тривала місцева терапія у вухо може призвести до супресії гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. хоча зниження швидкості росту у дітей та/або пригнічення концентрації кортизолу в плазмі може бути більш вираженим після суттєвого передозування або тривалого лікування (наприклад кілька місяців) препаратом ципрофарм декс, очікується, що ефект буде транзиторним (від кількох днів до кількох тижнів) та легко оборотним без довгострокових наслідків.

При випадковому проковтуванні препарату лікування гострого передозування, як правило, проводиться за допомогою підтримуючої та системної терапії і може включати насамперед індукцію блювання та промивання шлунка.

Умови зберігання

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. не заморожувати!