Сульфасалазин-ЕН табл. п/о 500мг №50

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. сульфасалазин є протизапальним засобом. має імуносупресивну дію, особливо в сполучній тканині, і серозної рідини, де його концентрація найбільш висока. у сполучній тканині кишечника з вивільненням 5-аміносаліцилової кислоти, що володіє протизапальною дією та сульфапіридину, який має протимікробну дію щодо диплококів, стрептококів, гонококів, кишкової палички. Препарат виявляє імуносу та серозної рідини, де його концентрація найбільш висока. Сульфапіридин зменшує системне запалення та чинить антибактеріальну дію, перешкоджає дії природних клітинних кілерів та трансформації лейкоцитів.

Протизапальна дія 5-аміносаліцилової кислоти (месалазин) найбільше проявляється при лікуванні запальних захворювань кишечника. В основному, 5-аміносаліцилова кислота локально інгібує ЦОГ та ліпооксигеназу в кишковій стінці і таким чином запобігає утворенню простагландинів, лейкотрієнів та інших медіаторів запалення. Завдяки низькій абсорбції зменшує запалення в товстому кишечнику.

Фармакокінетика. Близько 30% прийнятої дози сульфасалазину абсорбується в тонкому кишечнику, а 70% метаболізуються кишковими бактеріями в товстому кишечнику в сульфапіридин та 5-аміносаліцілову кислоту. З _max сульфасалазину та його метаболітів у плазмі крові досить значно відрізняється у різних пацієнтів — при низькому рівні ацетилювання вони набагато вищі та пов'язані з частими випадками виникнення побічних ефектів. З _max сульфасалазину в плазмі крові досягається через 3-12 год після прийому кишково-розчинних таблеток і 12-24 год - після прийому таблеток, покритих оболонкою. Він зв'язується з білками плазми і добре проникає в сполучну тканину. Основна частина абсорбованої кількості сульфасалазину повертається з жовчю до кишечника; незначна кількість виділяється у незміненому вигляді із сечею. T _½ сульфасалазину — 5–10 год.

Метаболізується в печінці (шляхом ацетилювання, гідроксилювання та кон'югації з глюкуроновою кислотою), екскретується нирками. T _½ - 6-14 год, залежно від швидкості ацетилювання. Тільки 30% 5-аміносаліцилової кислоти абсорбується, ацетилюється в печінці та виводиться із сечею, 70% – у незміненому вигляді з калом.

Показання

Сульфасалазин: гострий напад або загострення хвороби крона, виразкового коліту; для підтримки періоду ремісії при виразковому коліті.

Сульфасалазин-ЕН: запальні захворювання кишечника (наприклад, хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт);

ревматоїдний артрит у дорослих, ювенільний ревматоїдний поліартрит (у складі допоміжної терапії).

Застосування

Дозу слід підбирати індивідуально, враховуючи тяжкість захворювання та можливість розвитку побічних ефектів.

Пацієнти повинні приймати таблетки під час їжі. Таблетки потрібно ковтати цілими, запиваючи склянкою рідини.

Якщо своєчасно не прийнято чергову дозу препарату, потрібно прийняти її якнайшвидше. Якщо вже наближається час прийому наступної дози, слід продовжити рекомендований графік лікування (без подвоєння дози).

Сульфасалазин-ЕН

Запальні захворювання кишечника

Лікування гострого стану:

Початкова доза для дорослих становить 2-4 таблетки (1-2 г) на добу. Добову дозу необхідно ділити не менш як на 3 прийоми. Дозу поступово підвищують до 3–8 р.

Пацієнтам, які раніше не приймали Сульфасалазин-ЕН, рекомендується підвищувати дозу поступово протягом 9 днів.

Дітям старше 6 років рекомендовано застосовувати 40-150 мг/кг маси тіла на добу. Добову дозу необхідно ділити не менш як на 3 прийоми.

Підтримка періоду ремісії

Рекомендована доза для дорослих становить 4-6 таблеток (2-3 г) на добу. Добову дозу необхідно ділити не менш як на 3 прийоми.

У дітей віком від 6 років застосовують 20–75 мг/кг маси тіла на добу. Добову дозу необхідно ділити не менш як на 3 прийоми.

Ревматоїдний артрит та ювенільні поліартрити

Рекомендована доза для дорослих становить 2 г на добу. Пацієнтам слід розпочинати лікування з 1 таблетки (500 мг) сульфасалазину на добу. Підвищувати дозу сульфасалазину необхідно поступово, з тижневими інтервалами до досягнення дози 2 г/добу (добову дозу потрібно розділити на 2–4 прийоми). У деяких пацієнтів виражений клінічний ефект може бути досягнутий після 12 тижнів лікування. Якщо клінічний ефект після 12 тижнів застосування недостатній, добова доза може бути підвищена до 3 г. У разі застосування дози вище 2 г/добу необхідно постійно контролювати стан хворого.

Дітям старше 6 років дозу препарату визначає лікар з розрахунку 30-75 мг сульфазалазину на 1 кг маси тіла на добу в 2-3 прийоми. Діти краще переносять препарат,якщо початкова доза в 3-4 рази нижче за рекомендовану і поступово підвищується протягом місяця до досягнення підтримуючої дози. Дітям призначають не більше 4 таблеток (2 г) на добу.

Протипоказання

Підвищена чутливість до сульфазалазину, сульфаніламідів та саліцилатів, порфірія, гранулоцитопенія. дитячий вік. для сульфасалазину-ен - вік до 6 років.

Побічні ефекти

Більшість побічних ефектів сульфасалазину незначні і пов'язані головним чином зі ступенем концентрації сульфапіридину в плазмі крові, особливо у осіб з його уповільненим виведенням (уповільнене ацетилювання). побічні ефекти розвиваються переважно у хворих на ревматоїдний артрит.

Загальні

Гіпертермія, фарбування в жовто-жовтогарячий колір сечі, шкіри або м'яких контактних лінз.

Серцево-судинна система

Перикардит.

З боку ШКТ

Часто: нудота, блювання, діарея та втрата апетиту.

Рідко: гепатит, панкреатит, стоматит та паротит.

Гематологічні порушення

Часто: макроцитоз (9%), лейкопенія (3,7%) та нейтропенія (2%).

Рідко: мегалобластична анемія, гемолітична анемія, метгемоглобінемія, анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія та гіпопротромбінемія.

З боку ЦНС

Дуже часто: головний біль (30%).

Рідко: периферична нейропатія, запаморочення, шум у вухах, атаксія, безсоння, галюцинації, конвульсії та асептичний менінгіт; енцефалопатія - для Сульфасалазину-ЕН .

Психічні порушення: депресія - для Сульфасалазіна-ЕН .

З боку органів чуття

Порушення смакових відчуттів, нюху, дзвін у вухах.

З боку сечостатевої системи

Протеїнурія, гематурія, кристалурія, нефротичний синдром, олігоспермія та чоловіче безпліддя, що мають оборотний характер. У хворих на порфірію можливе загострення нападів.

Алергічні реакції

Дуже рідко: висипання на шкірі, кропив'янка, еритема, свербіж, ексфоліативний дерматит, світлочутливі реакції, мультиформна екзантема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса - Джонсона, синдром Шегрена, системний червоний вовчак, сироваткова хвороба, лихоманка, лімфаденопатія, періорбітальний набряк, кон'юнктивальний або склеральний вузликовий поліартеріїт та еозинофілія.

З боку дихальної системи

Рідко: задишка, кашель, інфільтрати в легенях та фіброзний альвеоліт.

З боку кістково-м'язової системи

Рідко: артралгія.

Зміна лабораторних показників

Протягом лікування сульфасалазином можуть підвищуватися рівні активності амілази, білірубіну, лужної фосфатази та трансамінази печінки.

Особливі вказівки

Рекомендується проведення загального аналізу крові (на початку лікування - 1-2 рази на місяць, потім - кожні 3-6 міс) та аналізу сечі перед початком лікування, а також періодично у процесі лікування у пацієнтів із нирковою недостатністю. застосування необхідно негайно припинити у разі підозри чи лабораторного підтвердження серйозних гематологічних порушень.

Потрібно проводити контроль функції печінки щомісяця протягом перших 3 місяців застосування препарату. Пацієнтам із порушеннями функції печінки сульфасалазин призначають із обережністю.

Контроль стану функції нирок необхідно проводити на початку лікування та протягом терапії препаратом. Пацієнтам з недостатністю глюкоза-6-фосфатдегідрогенази препарат застосовують з обережністю, оскільки сульфасалазин може спричинити гемолітичну анемію.

Під час лікування рекомендується рясне пиття.

Зміни лабораторних показників крові (макроцитоз, панцитопенія) внаслідок недостатності фолієвої кислоти можна нормалізувати шляхом прийому фолієвої чи фолінової кислот.

Спеціальне спостереження в період лікування сульфасалазином необхідне хворим з нирковою або печінковою недостатністю, бронхіальною астмою та алергією (можлива перехресна підвищена чутливість до фуросеміду, тіазидних діуретиків, похідних сульфонілсечовини, інгібіторів карбонангідрази). У разі появи алергії або інших побічних ефектів застосування сульфасалазину потрібно негайно припинити. При легких формах алергії на сульфасалазин можливе проведення десенсибілізації.

Застосування у період вагітності та годування груддю. Негативний вплив сульфасалазину повністю не виключається, тому препарат застосовують у вагітних лише за суворими показаннями. На час лікування годування груддю слід припинити.

Діти. Сульфасалазин-ЕН застосовують у дітей віком від 6 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Під час лікування необхідно утриматися від керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами.

Взаємодія

Сульфасалазин зменшує абсорбцію фолієвої кислоти та дигоксину. вживання достатньої кількості рідини та виключення ацилювання сечі (наприклад, внаслідок супутнього прийому гексаметилентетраміну) може зменшити прояви кристалурії та утворення каменів.

Сульфаніламіди мають схожість з деякими оральними гіпоглікемізуючими агентами. Тому у деяких пацієнтів,які приймають сульфаніламіди, може спостерігатися гіпоглікемія. Пацієнти, які паралельно застосовують сульфасалазин та гіпоглікемічні засоби, повинні перебувати під наглядом лікаря.

При одночасному застосуванні з антикоагулянтами та гіпоглікемізуючими засобами — похідними сульфонілсечовини — посилює їхню дію. У зв'язку з інгібуванням сульфасалазином ферменту тіопуринметилтрансферази при одночасному застосуванні сульфасалазину та тіопурин-6-меркаптопурину або азатіопурину може виникнути пригнічення функції кісткового мозку та лейкопенія.

Застосування сульфасалазину та метотрексату у хворих на ревматоїдний артрит не впливає на фармакокінетику препарату. Однак повідомлялося про підвищення частоти побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту, зокрема нудоти. Антибіотики можуть знижувати ефективність Сульфасалазину та Сульфасалазину-ЕН.

Передозування

Хворі з порушенням функції нирок мають більш високий ризик передозування. високі дози сульфасалазину спричиняють виникнення нудоти, блювоти та абдомінального болю. при передозуванні можливі анурія, кристалурія, гематурія та симптоми токсичного ураження ЦНС (судоми). токсичність пропорційна концентрації сульфапіридину у крові.

Необхідне ретельне спостереження за станом хворого, оскільки в деяких випадках може виникати метгемоглобінемія або сульфагемоглобінемія, що потребує відповідного лікування.

При появі симптомів передозування необхідно промивання шлунка, очистити кишечник, провести алкалізацію сечі, форсований діурез. У разі анурії та/або ниркової недостатності споживання рідини та електролітів слід обмежити. Ефективність заходів оцінюється за рівнем концентрації сульфапіридину у плазмі крові. Специфічний антидот відсутня.

Умови зберігання

За температури до 25 °C.