Риназал спрей назал. доз. 0,5мг/мл фл. 10мл

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. ксилометазолін є α-адреноміметиком, звужує периферичні слизову оболонку носа ксилометазолін зменшує набряк, знижує гіперемію, ексудацію, полегшує носове дихання. Фармакокінетика. Дія починається через кілька хвилин після застосування і триває до 12 годин. до розвитку тахіфілаксії зі зниженням терапевтичного ефекту. У терапевтичних концентраціях ксилометазолін не чинить системної дії. Показання. для полегшення відтоку секрету при захворюваннях придаткових пазух носа; для полегшення проведення риноскопії

Застосування

Флакон захищений контролем розкриття. при першому застосуванні необхідно провернути ковпачок, відокремивши його від захисного кільця.

Флакон має спеціальну конфігурацію, завдяки якій при натисканні на дно відбувається дозоване виділення розчину за принципом «одне натискання — одна крапля». Твердість стінок флакона значно зменшує можливість струминного виділення препарату – найчастішу причину передозування назальних крапель.

Перед введенням препарату слід ретельно прочистити порожнину носа.

Ріназал краплі назальні 0,05% застосовують у дітей віком від 1 до 11 років.

Ріназал краплі назальні 0,1% застосовують у дорослих та дітей віком від 12 років.

Краплі назальні 0,05%:

застосовувати у дітей віком від 1 року до 5 років (під наглядом дорослих) по 1–2 краплі у кожний носовий хід 1–2 рази на добу, але не більше 3 разів на добу в кожну ніздрю;

застосовувати у дітей віком від 6 до 11 років (під наглядом дорослих) по 2–4 краплі в кожну ніздрю 2–3 рази на добу.

Застосовувати не більше 3 разів на добу в кожну ніздрю.

Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання і не повинна перевищувати 7 днів поспіль.

Краплі назальні 0,1%:

застосовувати у дорослих та дітей віком від 12 років по 2–4 краплі в кожний носовий хід 3 рази на добу.

Застосовувати не більше 3 разів на добу в кожну ніздрю.

Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання і не повинна перевищувати 10 днів поспіль.

Протипоказання

Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до будь-якого з компонентів препарату,сухому запаленні слизової оболонки носа, атрофічному риніті, гострих коронарних захворюваннях, коронарній астмі, гіпертиреозі, закритокутовій глаукомі, транссфеноїдальної гіпофізектомії або наявності в анамнезі трансназальних/трансоральних хірургічних втручань з оголенням твердою тижнів після припинення їх застосування.

Побічні ефекти

Реакції в місці введення: свербіж, відчуття печіння, сухість слизової оболонки носоглотки, чхання, реактивна гіперемія, гіперсекреція та посилення набряку слизової оболонки носа після зниження дії препарату, розвиток вторинного риніту, носова кровотеча.

В окремих випадках при місцевому інтраназальному застосуванні відзначають системну симпатоміметичну дію.

З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж, іноді – системні алергічні реакції.

З боку нервової системи: головний біль, судоми, занепокоєння, підвищена стомлюваність (сонливість, млявість), галюцинації, запаморочення, безсоння; при тривалому застосуванні у високих дозах – депресія.

З боку органу зору: транзиторне погіршення зору.

З боку серця: аритмія, тахікардія, підвищення артеріального тиску.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання.

Особливі вказівки

Флакон призначений для індивідуального використання.

Не можна застосовувати препарат протягом тривалого часу та перевищувати рекомендоване дозування (особливо дітям та пацієнтам похилого віку), оскільки це може призвести до виникнення риніту, спровокованого дією препарату, сухого риніту та зниження ефективності лікарського засобу.

Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, у яких при застосуванні адренергічних препаратів виникають виражені реакції (безсоння, запаморочення, тремтіння, серцеві аритмії, підвищення АТ), та пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом, із захворюваннями щитовидної залози, порфірією, із утрудненим сечовипусканням, гіпертрофією передміхурової залози та існуючою феохромоцитомою у зв'язку з можливим симпатоміметичним ефектом.

У зв'язку з судинозвужувальною дією препарату можливе підвищення внутрішньоочного тиску.

Не застосовувати довше 7–10 днів. Тривале лікування може викликати зворотний ефект.

Застосування у період вагітності та годування груддю. Оскільки препарат має судинозвужувальну дію, його застосування в період вагітності та годування груддю не рекомендується.

Фертильність. Належних даних про вплив препарату на фертильність відсутні.Оскільки системна експозиція ксилометазоліну гідрохлориду дуже низька, ймовірність впливу на фертильність вкрай низька.

Діти. Ксилометазолін краплі назальні 0,05% не застосовують у дітей віком до 1 року.

Ксилометазолін краплі назальні 0,1% не застосовують у дітей віком до 12 років.

У дітей препарат застосовувати під наглядом дорослих.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Зазвичай препарат не впливає на мінімальний вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами (слід враховувати можливість розвитку запаморочення, судом, погіршення зору).

Взаємодія

Інгібітори мао: ксилометазолін не застосовувати в комбінаціях з інгібіторами мао і протягом 14 днів після їх відміни, оскільки можливе підвищення пекло.

Місцеві анестетики: ксилометазолін уповільнює всмоктування засобів для місцевої анестезії.

Антидепресанти: ксилометазолін посилює ефект антидепресантів.

Антигіпертензивні засоби: ксилометазолін може впливати на дію деяких антигіпертензивних засобів, таких як бета-блокатори.

Препарат може посилювати дію симпатоміметиків та знижувати вплив лікарських засобів, що пригнічують функцію симпатичного відділу вегетативної нервової системи.

Передозування

Спеціальна конфігурація флакона робить малоймовірним випадкове передозування препарату. передозування можливе лише при недотриманні зазначених в інструкції одноразових доз та частоти застосування.

Передозування, особливо у дітей, може виявлятися значним впливом на ЦНС, включаючи конвульсії, кому, брадикардію, апное та підвищення АТ, яке згодом змінюється його зниженням.

При введенні більше 0,2 мг/кг препарату можливе виникнення таких симптомів, як підвищена стомлюваність, прискорене серцебиття та підвищення артеріального тиску. У дуже рідкісних випадках при тяжкому передозуванні, особливо у дітей (наприклад, при випадковому проковтуванні високих доз препарату), можуть чергуватись стадії стимуляції та пригнічення ЦНС та серцево-судинної системи. Симптомами стимуляції ЦНС можуть бути занепокоєння, збудження, галюцинації та у тяжких випадках судоми. Симптомами пригнічення ЦНС можуть бути зниження температури тіла, млявість, сонливість і у тяжких випадках – кома.

Також можливий розвиток таких симптомів, як звуження або розширення зіниць, гіпергідроз, блідість шкірних покривів, ціаноз, нудота, тахікардія, брадикардія, аритмія, асистолія, зниження артеріального тиску, порушення кровообігу, набряк легенів, порушення дихання та апное .

Лікування важкого передозування (1 мг/кг,що для дітей з масою тіла 20 кг відповідає вмісту 4 флаконів препарату) бажано розпочати протягом 1 години після застосування. Для лікування судом застосовувати протисудомні препарати типу бензодіазепаму, для зниження артеріального тиску — неселективні блокатори α-адренорецепторів (наприклад, доксазоцин, теразоцин). Застосування судинозвужувальних засобів протипоказане. Атропін застосовувати тільки у разі клінічно вираженої брадикардії, що супроводжується зниженням артеріального тиску.

Умови зберігання

В оригінальній упаковці при температурі не вище 15 °С. не заморожувати. після розтину флакона препарат зберігати не більше 28 днів.