Реосорбілакт р-р д/інф. 200мл

Фармакологічні властивості

Плазмозамінний р-р. реосорбілакт має реологічну, протишокову, дезінтоксикаційну дію, усуває ацидоз. речовинами препарату є сорбітол і натрію лактат. поступово в міру включення його в обмін речовин; при цьому не виникає різких коливань рН. проявляється через 20-30 хв після введення. у печінці сорбітол спочатку перетворюється на фруктозу, яка надалі трансформується на глюкозу, а потім — на глікоген. частина сорбітолу витрачається для екстрених енергетичних потреб, решта депонується у вигляді глікогену. ізотонічний розчин сорбітолу має дезагрегантний ефект і таким чином покращує мікроциркуляцію і перфузію тканин.

Показання

Для дезінтоксикації, поліпшення мікроциркуляції, корекції кор, поліпшення гемодинаміки при травматичному, операційному, гемолітичному та опіковому шоці, гострій крововтраті, при опіковій хворобі, затяжних гнійних процесах, інфекційних хронічному гепатиті, для передопераційної підготовки та післяопераційний період, при облітеруючих захворюваннях кровоносних судин.

Застосування

В/в струминно або крапельно. при травматичному, опіковому, післяопераційному, гемолітичному шоці по 600-1000 мл (10-15 мл на 1 кг маси тіла хворого) спочатку струминно, потім крапельно; за необхідності вводять повторно. при хронічному гепатиті вводять по 400 мл (6-7 мл на 1 кг маси тіла) крапельно, повторно при гострій крововтраті - по 1500-1800 мл (до 25 мл на 1 кг маси тіла). у передопераційний період та після оперативних втручань у дозі 400 мл (6–7 мл на 1 кг маси тіла) крапельно, одноразово або повторно щодня протягом 3–5 днів. при облітеруючих захворюваннях кровоносних судин вводять із розрахунку 8-10 мл на 1 кг маси тіла, внутрішньовенно крапельно через день; на курс лікування – 10 інфузій.

Протипоказання

Алкалоз, стани, при яких обмежене введення рідини (інсульт, тромбоемболія, декомпенсована серцева недостатність, гіпертонічна хвороба III стадії).

Побічні ефекти

Алкалоз.

Особливості застосування

Препарат призначають під контролем показників кору та функції печінки.

Взаємодія

Не можна змішувати з фосфат- і карбонатсодержащими розчинами.

Передозування

Проявляється алкалозом; Введення препарату негайно припиняють.

Умови зберігання

У сухому, захищеному від світла місці, при температурі 2–24 °с.

Актуальна інформація

Реосорбілакт — популярний український препарат для внутрішньовенного введення, який знайшов широке застосування на практиці майже всіх спеціальностей. незважаючи на простоту складу, його компоненти включаються в багато обмінних процесів в організмі хворої людини, дозволяючи швидко відкоригувати гомеостаз.

Склад та хімічні властивості

Реосорбілакт є готовим кристалоїдним розчином з плазмозамінними та дезінтоксикаційними властивостями. Це прозорий розчин, теоретична осмолярність якого становить 891 мОсмоль/л, pH знаходиться в межах 6,00-7,60. Такі характеристики забезпечують компоненти, що входять до його складу: сорбітол (60,0 мг/мл), натрію лактат (19,0 мг/мл), натрію хлорид (6,0 мг/мл), кальцію хлориду дигідрат (0,1 мг/ мл), калію хлорид (0,3 мг/мл), магнію хлориду гексагідрат (0,2 мг/мл). Як розчинник виступає вода для ін'єкцій (інструкція МОЗ України). Препарат для зручності підбору дози випускається у флаконах для внутрішньовенного введення обсягом 200 або 400 мл. Дія Реосорбілакту реалізується переважно за рахунок сорбітолу та лактату натрію. Сорбітол відноситься до багатоатомних спиртів і відомий у харчовій промисловості як підсолоджувач. Але він має ще велику кількість ефектів, що використовуються в медицині. Сорбітол за рахунок своїх властивостей з утримання вологи позитивно впливає на шлунково-кишковий тракт як осмотичний проносний. Крім цього, будучи стереоізомером манітолу (осмотичного діуретика), він має жовчогінну, сечогінну та загальну дезінтоксикаційну дію. Також сорбітол є альтернативним джерелом енергії – його енергетична цінність становить 354 ккал на 100 г. Він не відноситься до вуглеводів, що дозволяє використовувати його для нутритивної підтримки пацієнтів навіть із цукровим діабетом без корекції дозування інсуліну. Ізотонічний розчин сорбітолу позитивно впливає на капілярний кровотік, покращуючи реологічні властивості крові.

Натрію лактат сьогодні вважається найбільш актуальним засобом для корекції гомеостазу завдяки ряду переваг. По-перше, він є альтернативним джерелом енергії та активно метаболізується навіть в умовах нестабільної гемодинаміки. По-друге, лактат - більш вигідний аніон у порівнянні з хлоридом,оскільки включається в біохімічні реакції і не виявляє характерних для гіперхлоремії побічних ефектів (наприклад, порушення ниркової фільтрації, гіперхлоремічний ацидоз) (Aramendi I., 2016). По-третє, він покращує мікроциркуляцію та газообмін (Thibault Duburcq, 2017). Крім того, протинабрякова дія натрію лактату реалізується за рахунок зниження внутрішньоклітинного осмотичного тиску.

Кальцію хлориду властивий помірний антигістамінний та сечогінний ефект (за дією аналогічний ефектам кислотоутворюючих діуретиків).

Він виступає також як джерело іонів кальцію, які задіяні в процесах передачі нервового імпульсу, запальної відповіді, зсідання крові, скорочення гладких і поперечно-смугастих м'язів, особливо міокарда.

Останній ефект доповнюється калію хлоридом, який чинить специфічну дію на роботу провідної системи серця. Іони калію мають негативну інотропну та батмотропну, а також помірну діуретичну дію. Особливо актуальним є введення препаратів, що містять іони калію, при гіпокаліємії різного генезу (наприклад внаслідок багаторазового блювання та діареї, при тривалому прийомі діуретиків, на тлі декомпенсованого цукрового діабету).

Фармакокінетичні характеристики

Ефект від введення Реосорбілакту починається з перших хвилин і досягає максимуму через 20-30 хв, коли в метаболізм включаються лактат і сорбітол. При введенні лактату натрію в кровоносне русло він метаболізується з утворенням натрію бікарбонату, що сприяє збільшенню вмісту лужного буфера в крові. При цьому активною вважається лише половина введеного препарату, оскільки натрію лактат існує у формі L- та D-ізомерів, перший з яких активний, а другий виводиться із сечею у незміненому вигляді.

Через 40–60 хв розвивається помірний діуретичний та дезінтоксикаційний ефекти. Надалі спостерігається плавне зниження ефекту діючих речовин препарату.

Показання та спосіб застосування

Реосорбілакт широко використовується як у медицині невідкладних станів, так і в амбулаторному лікуванні різноманітних захворювань. Капіляростабілізуючі та реологічні властивості препарату використовуються для лікування розладів мікроциркуляції при шоку будь-якого генезу (опіковий, травматичний, токсичний і т.д.), а також при різних порушеннях периферичного кровопостачання - ендартеріїти, флебіти та тромбофлебіти (у тому числі посттравма). і т.д.

Особливо ефективний Реосорбілакт у комплексному лікуванні кишкової непрохідності. У ранніх фазах гострої непрохідності у поєднанні з іншими методами консервативної терапії (декомпресія, клізма) він активізує перистальтику тонкої та товстої кишки та суттєво покращує кровопостачання кишкової стінки.У пізніх фазах кишкової непрохідності, коли розвиваються інтоксикація та зневоднення через секвестрацію рідини в третій простір, Реосорбілакт відмінно підходить для корекції водно-сольового балансу в комплексі передопераційної підготовки. При важких випадках кишкової непрохідності він використовується у післяопераційний період для профілактики парезу кишечника та якнайшвидшого загоєння зони хірургічного втручання (анастомоз, стома).

Також Реосорбілакт показаний при інфекційних захворюваннях, що супроводжуються вираженою інтоксикацією, багаторазовим блюванням та діареєю, а також у хірургічній практиці при порушеннях, що викликають синдром системної запальної відповіді (сепсис). Реакція організму на специфічне чи неспецифічне ураження організму продуктами життєдіяльності (токсинами) різних бактерій та паразитів характеризується порушеннями в'язкості крові та тонусу капілярного русла.

Завдяки властивості покращувати капілярний кровотік, препарат застосовується в ранній період при посттравматичних порушеннях, а також для лікування опікової хвороби. При цих захворюваннях наявність ранової поверхні великої площі є передумовою для вивільнення великої кількості медіаторів болю та прозапальних цитокінів, які негативно впливають на капілярний кровотік у всьому організмі. Також безпосередньо в зоні ураження швидко розвивається набряк, що зумовлює розвиток локального тканинного ацидозу та порушень кровопостачання через сладж еритроцитів.

Завдяки холекінетичній дії сорбітолу Реосорбілакт знаходить застосування в лікуванні таких захворювань жовчовивідних шляхів, як дискінезія жовчного міхура, постхолецистектомічний синдром. У складі комплексної терапії він покращує відтік жовчі, перешкоджає утворенню біліарного сладжу та покращує процеси перетравлення їжі.

Реосорбілакт показаний для застосування у складі комплексної консервативної терапії при гострому панкреатиті. Ефекти поліпшення капілярного кровотоку, зниження локального ацидозу та зменшення набряку надають опосередковану дію на патогенез захворювання.

Препарат широко застосовується в неврологічній практиці, зокрема для лікування ішемії головного мозку та діабетичної нейропатії (Живолупов С.А., 2013), а також при набряку головного мозку та невритах (Aramendi I., 2016). У цих випадках основне значення надається протинабряковий ефект, який дозволяє усунути компресію різних структур центральної та периферичної нервової системи. А покращення реологічних властивостей крові сприятливо впливає на осередки транзиторної ішемії у структурах головного мозку.

Доза препарату підбирається індивідуально залежно від клінічної ситуації та тяжкості стану пацієнта. Діапазон доз становить 6–25 мл/кг маси тіла.Зазвичай Реосорбілакт вводиться внутрішньовенно крапельно у дозі 200–400 мл (1–2 флакони) на добу. У важких випадках допускається підвищення дози до 1000 мл та часткове введення струминно до стабілізації стану.

Протипоказання

До загальносоматичних протипоказань для застосування Реосорбілакту відносять алкалоз будь-якого генезу (дихальний, метаболічний і т.д.), ДВС-синдром, крововилив у головний мозок, шлунково-кишкова кровотеча при нестабільному гемостазі, гострі тромбофлебіти (через ризик тромбоемболічних ускладнень). Не рекомендується використовувати Реосорбілакт для першої допомоги при травмах до остаточної зупинки кровотечі (через властивість знижувати в'язкість крові препарат може перешкодити тромбоутворенню). Також до протипоказань належать тяжкі форми серцевої недостатності, гостра ниркова недостатність (за відсутності гемодіалізу).

Особливості застосування

Реосорбілакт можна вводити виключно внутрішньовенно. Потрапляння його в м'язову тканину або підшкірну жирову клітковину може спричинити їх некроз через наявність у складі кальцію хлориду.

Реосорбілакт необхідно з обережністю призначати пацієнтам з жовчнокам'яною хворобою, оскільки його холекінетичний ефект може спровокувати міграцію конкрементів з жовчного міхура в розташовані нижче жовчовивідні шляхи.

При передозуванні Реосорбілакту відзначаються симптоми, характерні для алкалозу. Оскільки компоненти препарату метаболізуються в організмі людини, то немає необхідності додаткової корекції кислотно-основного балансу, достатньо припинити його введення.

сорбітол, що міститься в складі, метаболізується в печінці до фруктози, тому препарат протипоказаний пацієнтам з рідким захворюванням — непереносимістю фруктози.

Сорбітол відноситься до регідрантів та метаболічних засобів, тому застосування Реосорбілакту може супроводжуватися посиленням перистальтики та підвищеним газоутворенням.

Препарат є осмотичним діуретиком, тобто має властивість виводити рідину з міжклітинного простору до судинного русла, різко збільшуючи ОЦК. Тому препарат слід обережно призначати пацієнтам з тяжкою артеріальною гіпертензією. Також при призначенні його пацієнтам із зневодненням необхідно враховувати сечогінний ефект та обов'язково комбінувати Реосорбілакт з іншими інфузійними або пероральними розчинами для регідратації.

Препарат не протипоказаний вагітним, у період грудного вигодовування та дітям. Однак при призначенні вагітним потрібно враховувати потенційну тонічну дію на міометрій через кальцію хлориду, що міститься в Реосорбілакті. Що стосується інфузійної терапії у дітей,необхідно дозувати препарат інфузоматом під суворим контролем кислотно-основного стану крові.

Не виключені реакції індивідуальної непереносимості.

Реосорбілакт категорично не можна змішувати з карбонато- та фосфатовмісними розчинами через можливість взаємної нейтралізації або утворення нерозчинних солей. Препарат не можна використовувати як розчинник для інших лікарських засобів.

Висновок

Таким чином, Реосорбілакт знаходить широке застосування в сучасній медичній практиці. Він підходить як для планового призначення в комплексі з іншими препаратами, так і для корекції невідкладних станів на догоспітальному та госпітальному етапі. Широкий спектр ефектів дозволяє включати його до плану консервативної терапії, передопераційної підготовки та терапії в ранній післяопераційний період для профілактики ускладнень (ацидоз, парез кишечника, набряки тощо)