Декасан р-р 0,2мг/мл бут. 400мл

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. антимікробний протигрибковий препарат, що концентрується на цитоплазматичній мембрані (цпм) мікро з фосфатидними групами ліпідів мембрани, порушуючи проникність цпм мікроорганізмів. спорії, еритразми, деяких видів пліснявих грибів (аспергилли, пеніцили), протистоцидна дія щодо трихомонад, лямблій, вірусоцідна дія щодо мікроорганізмів, стійких до антибіотиків, формування стійких до декаметоксину форм при тривалому застосуванні відбувається повільно і не перевищує ефективні концентрації препарату. його бактерицидними (фунгіцидними), вірусоцідними, протистоцидними концентраціями. у процесі лікування препаратом підвищується чутливість антибіотикорезистентних мікроорганізмів до антибіотиків.

Фармакокінетика. Препарат практично не всмоктується слизовими оболонками, неушкодженою шкірою та рановою поверхнею.

Показання

Лікування гнійничкових бактеріальних та грибкових захворювань шкіри, мікробної екземи, гнійно-запальних уражень м'яких тканин (абсцес, карбункул, флегмона, фурункул, інфіковані рани, панарицій); стоматологічні захворювання (стоматит, виразково-некротичний гінгівіт, дистрофічно-запальна форма пародонтозу І-ІІ ступеня у фазі загострення). показаний при абсцесі легені, бронхоектатичної хвороби, кістозної гіпоплазії легень, ускладненій нагноєнням, хронічному бронхіті у фазі загострення, хронічному тонзиліті, ангіні, носії стафілококів та дифтерійних паличок, виразковому коліті, парапроктиті.

При хірургічних інфекційно-запальних захворюваннях черевної порожнини (перитоніт різної етіології) та в пульмонології Декасан застосовують для промивання черевної та плевральної порожнини.

В урології препарат застосовують при уретриті (для інстиляцій в уретру), баланапоститі (для ванн), простатиті (для мікроклізм), циститі (для інстиляцій у сечовий міхур), для зрошень сечового міхура в післяопераційний період.

У гінекологічній практиці Декасан застосовують для лікування кандидозу слизової оболонки піхви, запальних захворювань зовнішніх статевих органів мікробної етіології, передпологової санації пологових шляхів, лікування післяпологового ендометриту.

Декасан застосовують для дезінфекції шкіри рук медперсоналу, гумових рукавичок при обстеженні хворих та виконанні медичних маніпуляцій, оперативних втручань невеликого обсягу,передстерилізаційної дезінфекції медичних інструментів та діагностичного обладнання з металу, гуми, полімерних матеріалів та скла.

Застосування

При гнійних та грибкових ураженнях шкіри, інфікованих ранах розчин застосовують для промивань, примочок. для промивання сечового міхура розчин декаметоксину застосовують після попереднього розведення 1:7 очищеною водою в кількості 500-600 мл (на курс лікування - 7-20 промивань). для лікування проктиту та виразкового коліту теплий розчин вводять у клізмі по 50-100 мл 2 рази на добу до повного усунення симптомів загострення захворювання. нориці при хронічному парапроктиті промивають декасаном щодня протягом 3-4 днів.

При ураженнях слизової оболонки порожнини рота застосовують у вигляді аплікацій по 25–50 мл протягом 10–15 хв або полоскань (100–150 мл). При дистрофічно-запальній формі пародонтозу І-ІІ ступеня у фазі загострення проводять іригацію теплим розчином патологічних кишень ясен (50-70 мл) або аплікацій на ясна до зменшення вираженості запальних явищ. Хворим з кандидозом слизової оболонки ротової порожнини, виразково-некротичним гінгівітом призначають полоскання порожнини рота (100-150 мл) 4 рази на добу протягом 5-10 днів.

Лікування кандидозу піднебінних мигдаликів, хронічного тонзиліту проводять промиванням лакун піднебінних мигдаликів (50-75 мл на промивання).

При носійстві стафілококу, дифтерійної палички санацію проводять шляхом полоскання зіва, промивання лакун, зрошення носоглотки, мигдалин. Лакуни промивають 3-5 разів за день.

При абсцесі легені, бронхоектатичної хвороби, кістозної гіпоплазії легень, ускладненій нагноєнням, хронічному бронхіті у фазі загострення Декасан вводять ендобронхіально:

• через мікротрахеостому — по 25–50 мл 2 рази на день;
• через трансназальний катетер - по 5-10 мл 1 раз на добу;
• методом ультразвукової інгаляції - по 5-10 мл 1-2 рази на добу;
• за допомогою лаважа трахеобронхіального дерева – в обсязі 100 мл.

Тривалість лікування - 2-4 тижні.

Для лікування мікробних, грибкових та трихомонадних вагінітів Декасан застосовують у вигляді спринцювань (50–100 мл підігрітого до 38 °С препарату 3 рази на добу). Так само проводять передпологову санацію родових шляхів одноразово. Лікування післяпологового ендометриту проводять шляхом промивання теплим препаратом порожнини матки (150–200 мл) двічі на добу.

Дезінфекцію шкіри рук, гумових рукавичок проводять шляхом нанесення 5-10 мл препарату на попередньо вимиту поверхню, рівномірного розподілу по всій поверхні, що підлягає дезінфекції, протягом 5 хв.

Очищені медичні інструменти, загубники, трубки та обладнання дезінфікують шляхом занурення в розчин на 30 хв.

Протипоказання

Гіперчутливість до препарату.

Побічні ефекти

У осіб з індивідуальною підвищеною чутливістю можлива поява висипу на шкірі після застосування препарату; при ендобронхіальному введенні – відчуття жару за грудиною, яке зникає самостійно через 20–30 хв після закінчення процедури.

Особливості застосування

Декаметоксин у концентрації, яка застосовується в препараті декасан, не має токсичного ефекту. тривале застосування препарату не викликає будь-яких токсичних реакцій. підігрів препарату до 38 ° С перед застосуванням підвищує ефективність його дії.

Взаємодія

Декаметоксин - катіонна поверхнево-активна речовина, тому він несумісний з милом та іншими аніонними речовинами.

Декаметоксин підвищує чутливість антибіотикорезистентних мікроорганізмів до антибіотиків.

Передозування

Через відсутність системної абсорбції випадків передозування не відмічено.

Умови зберігання

При температурі від 18 до 25 °С у захищеному від світла місці.

Актуальна інформація

Декасан (діюча речовина — декаметоксин) згідно з атс-класифікацією відноситься до групи антисептичних та дезінфікуючих лікарських засобів. він має широкий спектр протимікробної, протигрибкової та противірусної дії завдяки здатності взаємодіяти з фосфатними групами ліпідів цитоплазматичної мембрани мікроорганізмів і таким чином порушувати її проникність та призводити до руйнування клітини. декаметоксин застосовується в клінічній практиці з 1970-х років і до наших днів з незмінно високою ефективністю, має широкий спектр показань до застосування.

Механізм дії декаметоксину

В результаті досліджень було встановлено, що декаметоксин діє бактерицидно на Pseudomonas aeruginosa, а також Escherichia coli та Micrococcus lysodeikticus. У зв'язку з тим, що декаметоксин є поверхнево-активною речовиною, він змінює проникність мембрани патогену, що призводить до деструкції та загибелі мікроорганізму, що зумовлює його бактерицидну дію (Shchetina VN et al., 1990). Бактеріостатичну ж дію зумовлено такими механізмами: інактивація екзотоксинів патогенів (Ковальчук В.П., 2002); зниження адгезії патогенних мікроорганізмів (Жорняк OI та співавт., 2010).

У дослідженні in vitro продемонстровано протигрибкову ефективність декаметоксину щодо грибів роду Candida, виділених у хворих з хронічними захворюваннями кишечника. Також встановлено, що стійкість до декаметоксину розвивається дуже повільно і не досягає високого рівня (Palii GK, Ivanova SA, 1986).

Ефективність застосування Декасана в хірургії

У нещодавньому клінічному дослідженні представлений досвід лікування 17 хворих з холангітом різного генезу із застосуванням антисептика Декасан . Відзначено клінічну ефективність препарату в комплексній терапії холангіту, підтверджену результатами бактеріологічного дослідження жовчі (Aripova NU, Magzumov I.Kh., 2014).

Ефективність Декасана у лікуванні холангіогенного абсцесу печінки продемонстрована у клінічному дослідженні. Описано результати лікування 47 хворих з холангіогенним абсцесом печінки. У дослідженні доведено ефективність санації порожнини абсцесу Декасаном (Nychytailo MI et al., 2005), Декасан пропонується до застосування в комплексному лікуванні інфікованого некрозу підшлункової залози. та його ускладнень (Nichitailo ME, 2010), а також у лікуванні гострої абдомінальної інфекційної патології різного генезу (Fomin PD et al., 2009).

В іншому дослідженні наведено результати комплексної терапії 37 хворих, прооперованих у зв'язку з розвитком гострих абдомінальних хірургічних захворювань. 22 хворим проводилася місцева терапія 0,02% антисептичним розчином декаметоксину. Відзначено позитивний вплив на клінічний перебіг захворювань, зниження частоти гнійно-септичних ускладнень, зокрема у хворих, оперованих гострим некротичним панкреатитом (Konovalov EP, 2004).

Наведено досвід лікування 91 хворого з перитонітом різного генезу із застосуванням антисептика Декасан . Відзначено виражену клінічну ефективність порівняно з іншими антисептиками в комплексному лікуванні перитоніту (Nazirov FN, 2014).

На підставі аналізу результатів досліджень було встановлено, що застосування розчину катіонного антисептика (у тому числі 0,02% розчину декаметоксину) для санації черевної порожнини дозволяє знизити мікробне забруднення при проведенні санації, а також завдяки цьому знижуються частота післяопераційних ускладнень при хірургічному перитоніті та кількості випадків летального результату (Boiko VV et al., 2012).

У 102 хворих було проаналізовано ефективність Декасана у лікуванні гнійних інфекцій параректальної області. Згідно з отриманими даними Декасан є ефективним препаратом для місцевої терапії даної патології (Zakharash MP, 2011).

Також декаметоксин зарекомендував себе як ефективний лікарський засіб для попередження нагноєння післяопераційних ран після висічення параректальних або куприкових епітеліальних кіст (Klimenko AN, Iukhimets AD, 1982).

В одному з клінічних досліджень було вивчено ефективність Декасана у комплексній терапії некрозу м'яких тканин,внаслідок якого розвинувся сепсис. Сепсис є тяжкою генералізованою інфекцією, що викликається зазвичай патогенними бактеріями. Він часто є причиною госпіталізацій та летального результату. Досвід, отриманий в результаті дослідження, сприяв кращому розумінню патомеханізмів даного стану, розробці терапії, спрямованої на покращення загального стану хворих, а також обов'язково включає місцеве застосування антибактеріальних та антисептичних засобів у гнійному осередку. До дослідження було включено 192 хворих (жінок – 103, чоловіків – 89). Згідно з класифікацією септичних станів (Chicago, 1991) хворі були поділені на 3 групи: 1-я група - з локальною формою інфекції, 2-я група - з синдромом системної запальної відповіді (ССВО, англ. абревіатура SIRS), яка триває до 72 год. 3-я група - з різними формами сепсису, у яких ССВО триває 72 год і більше. У хворих, у яких обробка рани проводилася розчином Декасана, відзначали зменшення вираженості болю, набряку тканин, ранню санацію рани та ранню появу в рані грануляції. Запропонований авторами алгоритм лікування сепсису включає комплексний підхід до лікування інфекції шляхом раннього хірургічного втручання, інтенсивну підтримуючу терапію, етіотропну антибактеріальну терапію та місцеве застосування антисептичної терапії розчином Декасана. В результаті було зроблено висновок, що Декасан можна рекомендувати для дезінфекції шкіри, слизових оболонок і ран в осередках інфекцій, викликаних бактеріями, грибами та найпростішими (Fuss J., 2016).

Декаметоксин також може застосовуватися для лікування опікової хвороби. В одному з клінічних досліджень було встановлено етіологію інфекційних ускладнень у 71 пацієнта з опіками тяжкого ступеня. Встановлено, що основними збудниками інфекції у хворих на опікову хворобу є S. aureus (35,9%), A. baumannii (25%), P. aeruginosa (12,82%), P. mirabilis (5,12%). Доведено ефективну бактерицидну активність антисептичних розчинів Декасана, мірамістину, хлоргексидину. Щодо стафілококу відзначені високі антимікробні властивості перев'язувальних матеріалів, до складу яких входять іони декаметоксину, хлоргексидину, фурагіну, срібла. Доведено клінічну ефективність застосування матеріалів, просочених антимікробним складом декаметоксин з карбоксиметилкрохмалем, оксиетилцелюлозою та полівінілацетатом, що застосовуються для профілактики та лікування інфекційно-гнійно-запальних ускладнень у хворих з опіками (Nazarchuk OA, 2016).

В іншому дослідженні представлені результати спостереження 154 пацієнтів з відкритою черепно-мозковою травмою. Була підтверджена ефективність декаметоксину у хворих на гнійно-запальні ускладнення (Pedachenko EG et al., 1992).

Декаметоксин вже багато років широко застосовується як антисептик у хірургії. Так,у клінічному дослідженні були продемонстровані переваги його застосування у лікуванні гнійних процесів на кисті (Kravets VP, 1987) та у комплексному лікуванні ускладнених форм пароніхії (Palii GK et al., 1988).

Ще в одному дослідженні, в якому взяли участь 286 пацієнтів з гнійно-запальними захворюваннями пальців і кистей (196 пацієнтів (68,5%) — з панарицієм, 82 (28,7%) — з флегмонами та абсцесами, 6 (2,1%) – з фурункулами та 2 (0,7%) – з карбункулами), була підтверджена ефективність застосування декаметоксину у складі комплексного лікування даної патології (Fishchenko А. et al., 1992).

Ефективність декаметоксину в лікуванні захворювань органів дихання

Декаметоксин продемонстрував свою ефективність і в отоларингології. У клінічних дослідженнях було показано ефективність застосування декаметоксину при інгаляційному введенні у лікуванні неспецифічних захворювань респіраторного тракту в дітей віком (Kravets AA et al., 1976).

Декаметоксин продемонстрував ефективність у лікуванні захворювань слизової оболонки порожнини рота (Palii GK et al., 1975), а також у лікуванні хронічного тонзиліту (Zubovich AP, 1978). У дослідженнях було визначено чутливість патогенної мікрофлори, виділеної в дітей із захворюваннями респіраторного тракту, до декаметоксину (Palii GK, 1974). Декаметоксин може застосовуватися для передопераційної підготовки хворих на неспецифічні захворювання органів дихання (Iukhimets VA, 1985).

Декаметоксин у комплексній терапії разом з антибіотиками ефективний у лікуванні гнійно-запальних захворювань органів дихання (Radionov BV et al., 1986). Ефективність декаметоксину у комплексному лікуванні хронічного бронхіту також підтверджена клінічними дослідженнями. У дослідженні взяли участь 72 хворих на хронічний бронхіт (катаральний, гнійний, а також гнійний бронхіт, ускладнений гнійними деструктивними процесами). Усі хворі отримували комплексну терапію із застосуванням декаметоксину як місцевий антибактеріальний засіб. У цьому дослідженні встановлено, що включення до комплексної терапії декаметоксину ефективно не тільки за рахунок його прямої антисептичної дії, але й завдяки тому, що цей препарат знижує резистентність мікроорганізмів до антибіотиків (Iukhimets VA, Pilipchuk VN, 1990).

Декасан має дуже широкий спектр показань до застосування. Так, було запропоновано застосування декаметоксину в комплексній терапії хронічного гастриту у поєднанні з патологією жовчовивідних шляхів (Mokhun' IK et al., 1982).

Безпека Декасана, встановлена ​​в результаті досліджень

В даний час особлива увага приділяється безпеці застосування місцевих антисептиків та їх впливу на клітинний цикл, а також такі показники як фрагментація ДНК та апоптоз.У дослідженні на щурах було продемонстровано, що декасан при більш високій антимікробній ефективності є більш безпечним антисептиком, ніж мирамістин. Продемонстровано за допомогою проточної цитометрії, що декаметоксин мав мінімальний проапоптичний вплив на клітини рогівки щурів після 2 тижнів застосування препарату. Також було зазначено, що зниження проліферації клітин було незначним, як збільшення фрагментації ядерної ДНК. Це свідчить про відсутність цитотоксичного ефекту декаметоксину. При вивченні аналогічних параметрів після застосування мірамістину було виявлено зниження мітотичної активності клітин, значне збільшення фрагментації ДНК та підвищення апоптозу, що свідчить про більш високий профіль безпеки декаметоксину порівняно з мірамістином.

Проведено морфологічне дослідження для вивчення локальної дії на тканині. Спеціальний текстиль просочували сумішшю декаметоксину з модифікованими полісахаридами. На підставі результатів дослідження було встановлено, що токсична дія антисептичного медичного текстилю, просоченого декаметоксином на тканині макроорганізму відсутня. У цей же час спостерігався позитивний ефект протягом регенеративних процесів, епітелізацію ран, протинабрякову та протизапальну дію (Nazarchuk OA, 2013).

Висновки

Декасан — антисептик, показаний для застосування при широкому спектрі інфекційно-запальних захворювань. Його ефективність та безпека підтверджені у клінічних дослідженнях. Застосування Декасана для місцевої санації вогнища інфекції дозволяє знизити необхідність застосування антибіотиків, а також підвищити чутливість мікроорганізмів до антибіотиків при їх поєднаному застосуванні з Декасаном . Цей препарат не має токсичної дії. Єдиним протипоказанням до застосування є індивідуальна непереносимість декаметоксину. Відсутні обмеження щодо застосування Декасана у період вагітності та годування груддю. Як поверхнево-активний катіонний антисептик Декасан несумісний з милом та іншими аніонними поверхнево-активними речовинами.